Морозостійкість злаків корелює з інтегральними показниками вмісту низькомолекулярних протекторних сполук і активності антиоксидантних ферментів.

Abstract

Поряд зі специфічними адаптивними реакціями, важливе значення для виживання рослин в умовах дії холоду мають універсальні захисні реакції, зокрема, активація антиоксидантної системи. Досліджували зв'язок між вмістом низькомолекулярних протекторних сполук з антиоксидантними властивостями (проліну, розчинних вуглеводів, флавоноїдів), активністю антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази і гваяколпероксидази) у проростках озимих пшениці, жита і тритикале та морозостійкістю етіольованих проростків і дорослих рослин у фазі кущіння. Встановлено, що між морозостійкістю проростків і дорослих рослин злаків існує достатньо тісна кореляція (r = 0,78). Показано, що виразний зв’язок між окремо взятими показниками функціонування антиоксидантної системи у незагартованих проростків та їх морозостійкістю не виявляється. Проте після 6-добового загартування проростків при 2-4°С відзначалася висока кореляція сумарного показника ферментативної антиоксидантної системи (сума нормованих показників активності супероксиддисмутази, пероксидази і каталази) з їх морозостійкістю (r = 0,86), однак коефіцієнт кореляції цього показника з морозостійкістю рослин у фазі кущіння був значно меншим (r = 0,47). Водночас виявлено високу кореляцію між вмістом низькомолекулярних протекторів у загартованих проростках і морозостійкістю дорослих рослин у фазі кущіння (r = 0,89). Найбільш тісна кореляція відзначалася між інтегральним нормованим показником, що складався з суми нормованих величин активності антиоксидантних ферментів та вмісту низькомолекулярних протекторів у загартованих проростках, і морозостійкістю проростків (r = 0,94) та рослин у фазі кущіння (r = 0,89). Встановлено наявність видових особливостей функціонування антиоксидантної системи за холодової адаптації проростків злаків. Для жита характерний високий вміст низькомолекулярних протекторних сполук, у той же час у проростків пшениці вищі активності антиоксидантних ферментів – супероксиддисмутази і каталази. У тритикале, залежно від генотипу, варіювали величини як ферментативної антиоксидантної активності, так і вмісту низькомолекулярних протекторів.