Вплив седаксану на ріст і стійкість сіянців сосни звичайної до інфекційного вилягання та ґрунтової посухи.

Abstract

Седаксан (суміш транс- і цис-ізомерів N-[2-(1,1’-біциклопропіл)-2-ілфеніл]-3-(дифторометил)-1-метил-1-H-піразол-4-карбоксаміду) – синтетична речовина із чітко вираженими фунгіцидними властивостями. Є відомості не лише про його контактну дію, а й про системний вплив за рахунок поглинання одними органами рослин і транспортування через провідні тканини до інших органів. На ряді видів трав’янистих культурних рослин встановлений його позитивний вплив на їх стійкість не тільки до грибних хвороб, а й до абіотичних стресорів. Водночас можливі ефекти седаксану на деревних (у тому числі хвойних) залишаються недослідженими. Малодослідженою є і феноменологія фізіологічних ефектів седаксану на рослини взагалі. Вивчали вплив передпосівної обробки насіння седаксаном на стійкість сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) до інфекційного вилягання (на природному інфекційному фоні) та ґрунтової посухи (зниження відносної вологості ґрунту до 25-30% від повної вологоємності). Встановлено значне підвищення стійкості до інфекційного вилягання за обробки насіння седаксаном в концентраціях діапазону 0,01-1 г/л. За умов дії 10-денної посухи передпосівна обробка насіння седаксаном у цьому ж діапазоні концентрацій позитивно впливала на показники лінійного росту рослин, підвищувала накопичення рослинами сирої і сухої мас, підвищувала оводненість та зменшувала водний дефіцит. Зроблено висновок про перспективність використання седаксану для підвищення стійкості сіянців сосни звичайної до біотичних і абіотичних стресорів. Обговорюються можливі механізми його стрес-протекторної дії.