DSpace О системе DSpace
 

DSpace KNAU >
Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва >
Вісник.ХНАУ ім. В.В. Докучаєва Серія Біологія Вип.46 >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://hdl.handle.net/123456789/1662

Название: Методологічні аспекти діагностики рекреагенної трансформації дубових лісів за різноманіттям угруповань ксилотрофних грибів та фітобіоти
Авторы: Лавров В. В
Блінкова О. І.
Іваненко О. М.
Поліщук З. В.
Ключевые слова: дубові ліси
фітобіота
структури ксиломікобіоти
афілофороїдні гриби
антропогенний вплив
індекси різноманіття
домінування
вирівненості
горизонтальної та вертикальної гетерогенності
Дата публикации: 2019
Издатель: Вісник Харківського національного аграрного університета ім. В.В. Докучаєва
Библиографическое описание: Лавров В. В., Блінкова О. І., Іваненко О. М., Поліщук З. В. Методологічні аспекти діагностики рекреагенної трансформації дубових лісів за різноманіттям угруповань ксилотрофних грибів та фітобіоти // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. 2019. Вип. 1 (46). С. 81-98.
Серия/номер: Біологія;Вип. 1 (46).
Аннотация: Зміни екологічних умов дубових лісів зеленої зони міста показано на прикладі урочища «Голендерня» Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України та урочища «Товста», що на околиці м. Біла Церква. Вони спричинені нерегульованим рекреаційним навантаженням, фізичним і біологічним забрудненням, реконструкцією лісового типу ландшафту в парковий тип, забудовою, видобуванням піску, збором лікарських рослин, грибів, ягід тощо. Комплексний вплив зазначених чинників призводить до деградації перестійних (урочище «Голендерня») і середньовікових (урочище «Товста») дубових насаджень на рівні ІІІ стадії рекреаційної дигресії. У напрямі від ядра лісових масивів до приміського узлісся зріджується деревний намет, змінюється структура деревостанів, а подекуди порушується й цілісність фітоценозів, що загалом змінює умови лісового середовища. Підтверджено, що ксилотрофні гриби виконують регулюючу функцію у лісах, впливаючи на розвиток різних структур фітоценозів, і досить інформативно відображують стан деревостанів. Виявлено позитивні та негативні кореляції між структурами та індексами фіто- та ксиломікорізноманіття за середньої інтенсивності антропогенного впливу (індекси різноманіття, домінування, вирівненості). Значення індексів різноманіття показало більше відхилення від нормальних умов у фіторізноманітті порівняно з ксиломікобіотою; натомість грибне угруповання має меншу загальну рівномірність розподілу і більший вплив домінуючих видів. Тісні позитивні кореляційні зв’язки виявлено між показниками фіторізноманіття та ксиломікобіоти. Підтверджено наявність зв’язку між просторовим розподілом ксилотрофних грибів та горизонтальною і вертикальною гетерогенністю лісу. Швидке розселення факультативних паразитів у лісах, що зазнають рекреаційного/антропогенного навантаження, свідчить про недостатнє регулювання процесів лісокористування та лісоуправління, неналежні контроль їх санітарного стану та захист. Встановлені показники ксиломікологічної індикації антропогенного порушення лісового середовища запропоновано включити до системи лісового моніторингу.
Описание: Стаття опублікована в Віснику Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. – 2019. – Вип.1(46).
URI: http://hdl.handle.net/123456789/1662
Располагается в коллекциях:Вісник.ХНАУ ім. В.В. Докучаєва Серія Біологія Вип.46

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
2019.03.081-098.Lavrov_et_al.pdf769.41 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2005 MIT and Hewlett-Packard - Обратная связь