Ефекти взаємодії алелів генів VRD2 та PPD-B1 за господарсько-цінними ознаками рекомбінантно-інбредних ліній озимої пшениці (Triticum aestivum L.)

Abstract

Досліджено вплив алельних відмінностей генів Vrd2 і Ppd-В1 та їх взаємодії за зимо-, морозостійкістю, урожаєм та його компонентами у рекомбінантно-інбредних ліній F9 Оренбурзька 48//Cappelle Desprez/2B Chinese Spring. Алельні відмінності за геном Vrd2 та Ppd-В1 достовірно позначалися на тривалості періоду до колосіння, масі зерна з колоса, урожаї зерна і додатково за першим – на зимо-, морозостійкості рослин навесні та за другим – на морозостійкості рослин протягом зими, масі тисячі зерен, коефіцієнті господарського використання біомаси. Взаємодія алелів Ppd-В1с і vrd2 зумовлює більшу зимо- та морозостійкість проростків і рослин, що розкущилися, впродовж всього періоду зимівлі порівняно з іншими генотипами. У середньому за три роки відзначали тенденцію до зниження урожаю зерна ліній генотипу Ppd-В1с vrd2 порівняно з лініями більш продуктивного генотипу Vrd2 Ppd-В1с. Домінантні алелі генів Vrd2 і Ppd-В1с сприяють скоростиглості (скороченню періоду до колосіння), зростанню маси зерна колоса і формуванню більшого урожаю зерна. Їх спільна дія тільки посилює прояв вищенаведених ознак у генотипу з вказаним поєднанням алелів (Ppd-В1с Vrd2) порівняно з іншими генотипами, але відмінності від генотипу Ppd-В1с vrd2 виявилися не істотними. Відсутність суттєвої різниці між двома даними генотипами та більша зимо- і морозостійкість можуть вказувати на перспективність використання генотипу Ppd-В1с vrd2 при створенні адаптованих до умов степу України сортів озимої пшениці.